Decrease Size Reset font to default Increase Size

Головне меню

Корисні посилання

Президент України

Верховна Рада України

Урядовий портал

Миколаївська ОДА

ГУДС

МОЦСЗН

ТДІЗПП

“Легальна трудова діяльність - це соціальна захищеність працівника та дотримання трудового законодавства роботодавцем ”

Заходи направлені на проведення роботи з легалізації зайнятості населення та недопущення використання роботодавцями найманої праці без належного оформлення трудових відносин включено до заходів обласної, районних і міських Програм зайнятості населення на період до 2017 року.  
На посилення контролю за дотриманням роботодавцями трудового  законодавства в частині використання найманої праці направлено розпорядження Кабінету Міністрів України від 02.03.2010 №359-р “Про затвердження плану заходів щодо детінізації доходів та відносин у сфері зайнятості населення ”, яке взято до виконання органами виконавчої влади.
Для забезпечення виконання вищезазначеної постанови та заходів територіальних програм зайнятості населення  створені та діють в області районні і міські робочі групи з легалізації зайнятості та виплати заробітної плати. До їх складу увійшли представники установ соціального захисту населення, територіальних податкових органів, Пенсійного фонду, центрів зайнятості та інших структурних підрозділів райдержадміністрацій та міських (міст обласного значення) рад.
Члени робочих груп здійснюють обстеження суб’єктів господарської діяльності з питань дотримання норм чинного законодавства щодо використання праці найманих працівників, оформлення підприємницької діяльності, сплати податків та обов’язкових платежів відповідно до повноважень, вживають заходи щодо усунення виявлених порушень, проводять інформаційно-роз'яснювальну роботу щодо застосування норм трудового законодавства тощо.
Адже негативні наслідки не укладання трудових відносин, виплати заробітної плати "в конвертах" відчуватимуть як самі роботодавці та працівники, так і члени територіальних громад та суспільство в цілому.
Для працівників нелегальна зайнятість, виплата заробітної плати "в конвертах" призводить до:
- втрати можливості користування державними гарантіями відповідно до чинного законодавства, такими як: державна допомога сім’ям з дітьми, соціальна допомога малозабезпеченим сім’ям, субсидії тощо;
-    втрати трудового стажу  при розрахунку розміру пенсії;
-    відсутність внесків до фондів соціального страхування, що унеможливлює соціальний захист працівників, такі особи втрачають право на отримання гарантованої державою відпустки;  своєчасної виплати заробітної плати та у розмірі не нижче мінімальних гарантій в оплаті праці; на здорові, безпечні умови праці та ін.
Через відсутність підтверджуючих документів в разі трудового спору з роботодавцем неоформлені належним чином працівники не в змозі підтвердити свої права в судовому порядку. З цього приводу наявні звернення громадян до органів виконавчої влади з проханням допомогти у скрутній ситуації, пов'язаній із затримкою виплати заробітної плати чи відмовою у виплаті заробітної плати, виплатами допомоги при травмуванні  у разі нещасного випадку на виробництві та з інших питань, пов'язаних з захистом своїх конституційних прав.
Для суспільства поширення такого явища, як не укладені належним чином трудові відносини, призводить до :
- ненадходжень податків до місцевих бюджетів, які б направлялись на добробут громади, на реалізацію програм соціально-економічного розвитку районів, міст тощо;
-    нестабільності та невпевненості у майбутньому громадян (відсутність належного розміру пенсій, інших соціальних виплат);
- не наповненню фондів соціального страхування, призводить до надмірного навантаження на них.
Детінізація трудових відносин та заробітної плати є пріоритетними завданнями органів виконавчої влади для забезпечення  підвищення рівня життя населення. Так, у січні-червні 2014 року за результатами роботи з легалізації зайнятості виявлено та усунено 1637 порушень у трудовій сфері.
Однак, не можливо вирішити проблему "тіньової" зайнятості та отримання заробітної плати в "конвертах" без активної участі та дії в правовому полі найманих працівників.
Пропонуємо короткий огляд законодавчих та нормативних актів України, які регулюють трудові відносини між роботодавцем та найманим працівником.
Право громадян України на працю визначено у статті 2 КЗпП, що  включає  право кожного на отримання роботи з оплатою праці, не нижчою від установленого державою мінімального розміру. Працівники реалізують право на працю шляхом укладання трудового договору про роботу на підприємстві, в установі, організації або з фізичною особою.     
Відповідно до  статті 24 КЗпП трудовий договір укладається, як правило, в письмовій формі. Додержання письмової форми є обов'язковим:
1) при організованому наборі працівників;
2) при укладенні трудового договору про роботу в районах з особливими природними географічними і геологічними умовами та умовами підвищеного ризику для здоров'я;
3) при укладенні контракту;
4) у випадках, коли працівник наполягає на укладенні трудового договору у письмовій формі;
5) при укладенні трудового договору з неповнолітнім (стаття 187 цього Кодексу);
6) при укладенні трудового договору з фізичною особою;
7) в інших випадках, передбачених законодавством України.
При укладенні трудового договору громадянин зобов'язаний подати паспорт або інший документ, що посвідчує особу, трудову книжку, а у випадках, передбачених законодавством, - також документ про освіту (спеціальність, кваліфікацію), про стан здоров'я та інші документи.
Укладення трудового договору оформляється наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу про зарахування працівника на роботу.
Трудовий договір вважається укладеним і тоді, коли наказу чи розпорядження не було видано, але працівника фактично було допущено до роботи.
Особі, запрошеній на роботу в порядку переведення з іншого підприємства, установи, організації за погодженням між керівниками підприємств, установ, організацій, не може бути відмовлено в укладенні трудового договору.
Забороняється укладення трудового договору з громадянином, якому за медичним висновком запропонована робота протипоказана за станом здоров'я.
Роботодавець, уклавши угоду з працівником, зобов’язаний створити належні та безпечні умови праці, виплачувати своєчасно заробітну плату у  розмірах не нижче визначених чинним законодавством та галузевою угодою, та забезпечити соціальні гарантії відповідно до чинного законодавства про працю.
Відповідно до статті 3 КЗпП законодавство про працю регулює трудові відносини найманих працівників у юридичних осіб усіх форм власності, виду економічної діяльності чи галузевої належності, а також осіб, які працюють за трудовим договором з фізичними особами.
З метою правової захищеності найманих працівників, зокрема тих, які працюють у фізичних осіб, та спрощення системи укладання трудових відносин реалізується постанова Кабінету Міністрів України  від 29 жовтня 2009 р. №1168 “Деякі питання застосування законодавства про працю фізичною особою, яка використовує найману працю ”.  Відповідно до цієї постанови  фізична особа-підприємець повинна подати для реєстрації у тижневий строк, з моменту фактичного допущення працівника до роботи, державній службі зайнятості за місцем свого проживання підписаний сторонами трудовий договір  у  трьох  примірниках.  
Форму трудового договору між працівником і фізичною особою, яка використовує найману працю,  та Порядок реєстрації трудового договору між працівником і фізичною особою, яка використовує найману працю
затверджено наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 08.06.2001 №260 (у редакції наказу від 14.10.2010 №320).   
При укладанні трудового договору з особою, яка не досягла 18 років, потрібно враховувати вимоги нормативно-правових актів, що регулюють працю молоді (насамперед статті 187-200  КЗпП).
Для більш детальної інформації та роз’яснень щодо застосування чинного законодавства про працю, можна звертатися до департаменту соціального захисту населення облдержадміністрації за адресою:  м. Миколаїв, вул. Акіма, 2, а також до районних, міських установ соціального захисту населення.